0

Незвичне про шахи

chessШахи здатні зацікавити не лише для тих, хто серед ночі з заплющеними очима спроможний відтворити якусь з партій Філідора чи Каспарова. Шахи – це передусім гра! Тому я пропоную подивитися на них не як на інтелектуальний полігон, а як на море креативу. На цьому сайті ви не знайдете розлогих теорій шахової гри чи розбору шахових задачок. Для цього існує чимало інших Інтернет-ресурсів. А цей сайт покликаний заповнити нішу, яка поки слабко представлена в Інтернеті, а в україномовному чи російськомовному взагалі має величезні прогалини. На час написання більшості опублікованих тут статей пошук в Інтернеті відповідних тем українською або російською давав 0 результатів!

Чи можна грати в шахи компанією? Чи всі шахівниці однаково квадратні? Як ходить магараджа? Шаховий глобус – лише вигадка? Коли почали грати в шахи в Україні? На всі ці та чимало інших питань ви знайдете відповіді на сторінках цього ресурсу. А якщо не знайдете – пишіть, що вас цікавить, і можливо саме ваше питання стане темою чергової замітки!

Кілька слів про розділи сайту. Початково його було засновано для інформаційної підтримки шахового турніру в аспірантському гуртожитку НАН України (вул. Заболотного 148), що проходив восени-взимку 2008  року. Все, що було опубліковано тоді, зараз перемістилося до окремого розділу. Після того я написав цикл заміток з історії шахів – від самих початків і аж до сьогодення. І лише по тому сайт отримав свою теперішню тематику – огляд найнеймовірніших видів шахів і не менш дивовижних шахівниць (детальні переліки подано нижче). Нині ресурс постійно поповнюється новими замітками, тож не втрачайте можливості стати першим, хто прочитає про якісь із незвичайних шахів українською!

 

Незвичні шахівниці

Малі шахівниці (Хопвуда (дівочі шахи), Лос Аламос, Вардлі, Гарднера, Сілвермана, Глімна (мікрошахи), Алоріла, Крюкова)

Великі шахівниці (Тамерлана, омега-шахи, гранд-шахи, гала-шахи, Меженського)

Неквадратні з квадратними полями (Гра Бальбо, Мулярські шахи)

Круглі шахівниці (кругові, трічес, шахи для трьох)

З трикутними полями (Деклі, Кулакова, Тагієва)

З шестикутними полями (Глінського, Кеннеді, Казу, Волша, Хофстедера)

На трьох гравців (Вейдера, Селфа, Зурбіна, Філека, Расмуссіна, Малюти (руські шахи), тріошахи, трічес, шахи для трьох, Кеннеді, Казу, Волша, Хофстедера, Партона, Вільямса, Деклі, Кулакова, Тагієва)

На чотирьох гравців (шахи на чотирьох, фортечні)

До шести гравців (Кеннеді, Казу)

Об’ємні шахівниці (циліндричні, торові, Боголі)

Багатошарові (просторові, кубічні, StarTrek)

 

Незвичні види шахів на звичайних шахівницях

Нестандартні стартові позиції (переставні, трансцендентні, кутові ,  тасовані, Моабі, шахи256, шахи480, шахи960, подвійні випадкові шахи Фішера, передшахи, Д-шахи, пат-шахи, шахи догори дригом, шашхи )

З різними наборами фігур (пішакова гра, слабкі шахи, шахи Дансені, шахи-орда, селянське повстання, з вибором улюбленців, з форою )

З поверненням фігур (божевільні )

З нестандартними фігурами (казкові, магараджа )

Багатоходові (марсельські, лавинні, прогресійні (шотландські, італійські, англійські, логічні), монстро-шахи (суперкоролівські), зональні, блимаючі, кунг-фу )

З обмеженнями на ходи (монохроматичні, біхроматичні )

Шахи на програш (піддавки, камікадзе )

З іншими видами спорту (шахбокс )

Без шахівниці (всліпу )

З багатьма шахівницями (шахи Аліси, Аліси 2, міс Аліси, о’Донаг’ю, летючі, паралельних світів, 3D тисячоліття, Кізерицького)

 

 

Advertisements
1

Пікселі під мікроскопом

Коли комп’ютери були громіздкі та мали мікроскопічну (за теперішніми мірками) продуктивність, а зображення на екрані, навпаки, було маленьке і крупнозернисте, то на ньому реалістично виглядали хіба прямокутні форми, орієнтовані до осей координат. Проте варто лишень повернути фігуру на кут, відмінний від 90 градусів, як її сторони одразу бралися «сходинками» і, навіть, звичайнісінький квадрат скидався на єгипетську піраміду з відображенням. Для більшості обивателів подібний факт викликав щонайбільше тихе зітхання зі сподіваннями на майбутній FullHD, але романтично налаштовані особи вбачали у цьому прикрому недоліку нові можливості для польоту фантазії.

Одним з таких мрійників став пан М.Г. Бальбо, який у 1974 році спробував повернути шахівницю (як відомо, вона має форму квадрата) на 45 градусів. Щоб догодити прагматично налаштованим сучасникам, винахідник дещо відкоригував «піраміду з відображенням» так, щоб вона складалася з квадратних полів у звичній орієнтації, після чого дивним чином комірок стало 70, а не 64. Проте, навіть не це відхилення від стандарту заважало Бальбо знайти напарників для гри – їм банально не подобалося пересовувати фігури по діагоналі, коли все життя вони мали справу з горизонталями та вертикалями. «Один момент!» – багатообіцяюче вигукнув новатор від шахів, і вже незабаром видав на гора те,  що нині звуть грою Бальбо (Balbo’s Game)

Balbo

Я не знаю достеменно, чи саме так відбувалося зародження цього варіанту шахів, але те, що шахівниця Бальбо має унікальну форму – факт незаперечний. Як і те, що через цю саму форму винахіднику довелося розставити фігури у три ряди (бо перші горизонталі мають не 8, а 3, 5 і 7 клітинок) і пожертвувати одним пішаком. Тому центр армії увінчують два слони, що стоять один за одним, обабіч них на першому рядку примостилися король з ферзем, а краї другого увінчують по коню з турою.

Загалом, оскільки Бальбо зберіг форму комірок, більшість правил стандартних шахів застосовні у його грі також. Виняток становлять тільки два моменти. По-перше, винахідник скасував рокіровку, бо на горизонталі з турами стоять лише два коні та слон – турам танцювати з ними нецікаво. По-друге, не будь-яка остання комірка може подарувати пішаку можливість перетворення. Бо, наприклад, у вертикалях a та k (саме так, адже у грі Бальбо є не 8, а 11 вертикалей, з і, j, k включно) ледацюги могли б заявляти права на ферзя вже на 6 горизонталі – і це при старті з 3! Щоб життя медом не здавалося, винахідник дозволив використовувати правило перетворення тільки на вертикалях з с по і, причому, на самих с та і скоротив список пропозицій оновлення до коня зі слоном.

Насправді, Бальбо – не єдиний, кому заманулося розставити квадратні комірки в непрямокутні форми. Наприклад, нещодавно ми згадували про Мегашахи. Але ще далі в цьому напрямку пішов американець Джордж Декле, який у 1983 році винайшов гру, назва якої при омонімічній помилці перекладу може вказати на його зв’язок з організацією масонів.

Що ж такого зробив Джордж Декле? На перший погляд його зміна зовсім не значна. Це навіть не повноцінна зміна, а так, половинка. Бо він взяв звичайну шахівницю і просто зсунув другий рядок на півклітинки праворуч. Потім трохи замислився і повторив операцію з четвертою, шостою та восьмою горизонталями. І вийшло в нього щось таке:

Masonik

Легко помітити, що в модифікованій шахівниці розташування комірок нагадує цегляну кладку, тому не важко зрозуміти, чому Джордж Декле назвав своє дітище Мулярськими шахами (Masonic Chess). Так само очевидно, чому новатор ввів третій колір клітинок – інакше б клітинки мали одноколірних сусідів.

Власне цей третій колір і є тією родзинкою, яка відрізняє Мулярські шахи від інших варіантів з квадратними комірками. Адже це не просто новий відтінок у грі – це цілком інша філософія переміщення фігур! Так, тура, яка, як відомо, пересувається лініями суміжних клітинок, отримала два нові напрямки, оскільки поля тепер можуть мати до шести сусідів. Так само удвічі більше полів для ходу має звичайний пішак (включно з першим ходом на дві клітинки, якого теж стало удвічі більше). Коню пощастило дещо менше – йому досяжні 12 полів (у звичайних шахах було 8). А слон так і лишився ковзати по двох прямих. Але не поспішайте звинувачувати пана Декле у расизмі до шахових фігур! Адже, він подарував слонам дещо краще, ніж просто додаткові лінії ходів. У нього слон може змінити колір клітинок, просто перейшовши на сусідню.

MasonicMoves

Між іншим, всього один нюанс відрізняє Мулярські шахи від доволі потужного напрямку шахових варіантів. Якщо уявно замінити квадратики на шестикутники, то ми отримаємо гексагональні шахи! Але про них піде мова у наступній замітці.

За матеріалами української та англійської вікіпедій.

 

2

Задзеркалля ті інші паралельні світи

Людська природа частенько звабливо закликає подивитися: а що ж там, за небокраєм? І, якщо комусь це прагнення спрямовує уяву в неосяжні простори космосу, то хтось інший намагається знайти потаємне поруч. Яскравим образом такого проникнення в невідоме є дівчинка Аліса з творчого доробку Льюїса Керола. Епізод з переходом по той бік дзеркала у звичайній, здавалося б, кімнаті, може лишити байдужим хіба якогось запеклого матеріаліста. Тож не дивно, що коли подібний фокус спробували спроектувати на світ чорно-білих квадратів, новій грі дали назву «Шахи Аліси» (Alice Chess).

Aliceroom3

Подорож Аліси в Задзеркалля надихнула Вернона Партона на винахід нових шахів

Роль Льюїса Керола у спільноті шахістів зіграв англійський винахідник Вернен Партон. У 1953 році він приголомшив громадськість тим, що запропонував зіграти партію одразу на двох дошках, причому, на одній фігури розташовувалися звичним чином, а інша була цілком порожня. Задум полягав у тому, що одна шахівниця – це як Задзеркалля, куди потрапляє кожна фігура, яка зробить хід на іншій, і навпаки. А щоб мандрівки між світами не скидалися на потік нелегальних мігрантів, Партон наголосив, що кожен хід має відповідати стандартним правилам на тій шахівниці, на якій він відбувається, крім того, пункт призначення в Задзеркаллі має бути вільним.

Власне, ця проста можливість мандрівки на паралельну дошку і є тією єдиною відмінністю, яка відрізняє шахи Аліси від звичайних. В усьому іншому зберігаються правила, відомі кожному початківцю. Щоправда, не вельми значний, на перший погляд, нюанс, докорінно змінює тактику гри. Наприклад, коли королю оголосили шах, він не може закритися фігурами з «цього» світу, оскільки кожна з них завершує свій хід в «дзеркальному». На цю тему існує ціла низка безглуздих і дитячих матів, що можуть спіткати новачка вже на перших ходах.

idiotsmate

Приклад безглуздого мату для чорних

Шахи Аліси викликали непідробний ажіотаж серед прихильників шахів і породили цілу низку продовжень. Так, у «Шахах Аліси 2» (Alice Chess 2) чорні одразу починають грати з Задзеркалля. Джон Ішкан у 1973 році запропонував «Шахи міс Аліси» (Ms. Alice Chess), в якому ввів нульовий хід – просте перенесення на відповідну клітинку протилежної дошки. А Майкл о’Донаг’ю (O’Donohue Chess) у 2003 році дозволив ходити навіть тоді, коли пункт призначення у Задзеркаллі вже зайнятий – тоді фігура просто лишається на своїй шахівниці. Той самий Вернон Партон запропонував економ-версію – на випадок, якщо у Вас під рукою немає другої шахівниці. У цьому випадку роль Задзеркалля править права половина дошки, а ліва отримує честь приймати стартові положення армій – по 2 напіврядки фігур та 1 напіврядок з 4 пішаками попереду. Більше того, перетворити на дзеркальні шахи можна практично будь-який варіант шахів просто додавши дублікат шахівниці.

EconomAlice

Варіант шахів Аліси для однієї шахівниці

Дещо складніше уявив собі паралельну шахову реальність Девід Елтіс. 1984 року він винайшов «Летючі шахи» (Flying chess), в яких одна шахівниця виконувала роль базового поля битви, а інша дарувала додаткові можливості маневру, але не всім. Пішаків шахіст либонь вважав за недостойних, а короля та ферзя занадто поважними, щоб літати. Тому згадані особи могли рухатися лише по основній шахівниці і бити летючих ворогів хіба, якщо котрийсь з них необачно зупинився на клітинці прямісінько над ними. У свою чергу тури, слони або коні, якщо мали перешкоду на своїм шляху в одній реальності, могли спробувати оминути її аналогічним ходом у паралельній. Певно, якби пан Елтіс був нашим земляком, він би ніколи не назвав свою гру «Летючими шахами», бо, якщо термін «летючий кінь» ще куди не йшов, то від «летючого слона» починаєш мимоволі здригатися.

Parallel_Worlds_Chess_levels

Шахи паралельних світів від Вайне Шмітбергена

1980-ті подарували світові ще один різновид шахів з паралельними площинами – цього разу з трьома. Вайне Шмітберген у своїх «Шахах паралельних світів» (Parallel worlds chess) запропонував взяти два повні набори шахових фігур кожному з гравців і розставити їх за класичними правилами на верхній та нижній шахівниці (середня на початку гри порожня). Далі гравці починають ходити по черзі, причому за хід треба походити трьома різними фігурами/пішаками (на першому ході білі ходять лише двома). Усі фігури (окрім королів) можуть пересуватися як в одній площині, так і мандрувати на інші. Причому, на середній площині заборонене взяття ворожих фігур, але будь-хто може рухатися так вільно, як ферзь (і пішаки також, але без перетворення на фігуру при досягненні останньої лінії).

Millennium_3D_Chess_init_config

Паралельні світи з меншим народо-населенням від Вільяма д’Агостіно

Власне кажучи, тема паралельних шахів ще приховує чималий потенціал неймовірних варіантів гри. І, навіть на вже згаданих шахівницях можна вводити нові правила та спостерігати за тим, що вийшло. Наприклад, на потрійній шахівниці Вільям д’Агостіно у 2001 році винайшов «3D шахи тисячоліття» (Millenium 3D chess). Він спростив задачу своїм прихильникам, залишивши кожному гравцю по одному набору фігур – білі починають на нижньому рівні, а чорні – з протилежного краю на верхньому.

За матеріалами англомовної Вікіпедії (https://en.wikipedia.org/)

2

У StarTrek навіть це роблять не так

Серед читачів блогу, певно, немає тих, хто не бачив або принаймні не чув про культовий науково-фантастичний серіал «Зоряний шлях» (“Star trek). Персонажі з майбутнього вже понад півстоліття знайомлять глядачів з космічними польотами, відкриттям нових світів та цивілізацій, різноманітними технічними досягненнями, про які сьогодні можна лише мріяти. До честі творців «Зоряного шляху» можна додати те, що не забули і про шахи, які, як і все у фільмі, виглядають зовсім не так, як ми їх звикли бачити.

StarTrekChess

Так виглядають шахи майбутнього в уяві творців “Зоряного шляху”

Звісно, хоча «Зоряний шлях» і описує майбутнє, до його створення мають прямий стосунок цілком сучасні люди – як і до згаданих у дванадцятому епізоді «Трибунал» тривимірних шахів (Tri-Dimensional Chess). Дизайн багатошарової шахівниці придумав у 1961 році Пітер Ганін, просто розділивши звичайне поле на 3 блоки 4х4 клітинки і 4 – розміру 2х2, які розмістив на різних рівнях. Спершу ці шахи були лише яскравим реквізитом, який у різних сценах міг набувати дещо змінених форм. Лише 1976 року (вже після смерті винахідника) Ендрю Бартмес підготував повний набір правил, таким чином помістивши гру до плеяди повноцінних шахових варіантів.

Star_trek_chessboard

Шахівниця з “Зоряного шляху”

Але насправді, перша згадка про тривимірні шахи з’явилася більш, ніж на століття раніше від початку зйомок «Зоряного шляху». Батьком тренажеру для просторової уяви вважають французького шахіста Ліонеля Кізерицького, який продемонстрував свій винахід у 1851 році. Його «Кубічні шахи» (Kubikschach) мали вигляд набору 8 звичайних шахівниць, тож не важко уявити, що партія в такі багатоповерхові шахи могла тривати неймовірно довго. І справа тут не лише у необхідності думати одразу в трьох вимірах, але й кількості полів – 512! (рекордсмен серед наявних у цьому блозі шахів)

Kieseritzky_Cubic_Chess_board

Кубічні шахи Ліонеля Кізерицького

Ясна річ, з послідовниками Кізерицькому не таланило, аж поки німецький винахідник Фердинант Маак не створив у 1907 році більш гуманні «Просторові шахи» (Raumschach). З чисто німецьким педантизмом він проекспериментував з різними кількостями  та розмірами «Кубічних шахів» і дійшов висновку, що найбільш близькою до здорового глузду є версія, яка базується на числі «5»: 5 дошок по 5 стовпчиків і 5 рядків.

Raumschach

Стартове розташування фігур у “Просторових шахах” Фердинанта Маака

Для нотації Маак використав малі латинські літери та цифри на кожному рівні (як у звичайних шахах), а для позначення вертикальної координати застосував великі латинські літери (у Кізерицького були грецькі). На початку гри білі розташовуються на 1 і 2 лініях дошок А і В, а чорні – на 4 і 5 лініях дошок E i D. Таким чином у «Просторових шахах» кожна сторона на початку має по 10 пішаків і 10 фігур. Неважко помітити, що 10 – це на 2 більше, ніж 8, тому стандартний набір Маак запропонував доповнити 2 фігурами нічних вершників (стрибають, як коні, але на довільну кількість порожніх клітин у кожному з 8 напрямків). До речі, через наявність 3 виміру навіть звичайні фігури отримали додаткові можливості ходів: тура б’є у 6 напрямках, слон – у 12, а кінь – у 24. Крім того, ферзь поєднує можливості не лише тури і слона, але й нічного вершника.

Cubic_Chess_gameboard

Кубічні шахи Вернона Партона

Загалом «Просторові шахи» користувалися більшою популярністю за своїх попередників. І, навіть, якщо й виникали якісь нові ігри в цьому напрямку, вони зазвичай базувалися на принципах Маака, які стали визнаною класикою. Найбільш відомим з таких варіантів є «Кубічні шахи» (Cubic Chess) англійського винахідника Вернона Партона. Він збільшив гральний простір до куба 6х6х6, але, разом з тим, зменшив кількість фігур, лишивши по одному представнику кожного класу: короля, ферзя, слона, нічного вершника, коня та туру. Штат пішаків шахіст не скоротив, а, навпаки, розширив до 12.

Паралельно з кубічними варіантами шахів розвивалася інша гілка просторових шахів. Тож, якщо Вас цікавить, як ще шахісти придумали задіяти вміння мислити обє’мно у своїх іграх, будь-ласка, читайте наступну замітку.

За матеріалами англомовної Вікіпедії (https://en.wikipedia.org/)

1

Тотальна триангуляція

Все очевидне – просте. Якщо за шахівницею мають грати ТРИ учасники, то хіба не логічно побудувати її з ТРИкутних полів? Певно саме такими міркуваннями керувалися винахідники, яким здавалося не надто оригінальним використовувати шесткутні чи, тим більше, чотирикутні комірки. Якщо цікаво, що з того вийшло, будь-ласка, читайте далі.

3chessДо створення шахівниць з трикутними полями долучалося чимало людей з бурхливою уявою, у тому числі й наші сусіди з ближнього зарубіжжя – росіяни. Так у 2001 році Ніколай Кулаков, а згодом у 2008 році Ільшат Тагієв запатентували шахи на трьох (шахматы на троих), де звичайні фігури ходять по незвичайному полю з трикутних комірок.

3chess-zones.jpgКожен з трьох гравців має такий же набір фігур, що в традиційних шахах, але 10 пішаків замість 8. Поле з 150 трикутників побудовано у формі шестикутника, у трьох кутках якого розміщено стартові позиції кожної армії. Фігури згруповано у три ешелони: у самому кутку знаходяться король та ферзь, далі стоять інші фігури, а третій формують пішаки. Оскільки кожна комірка має більшу кількість сусідів (12 замість 8 у квадратній шахівниці), це дарує ширші можливості ходів фігурам разом з пішаками. Наприклад, слон або тура можуть атакувати одразу в 6 напрямках, а король або кінь має по 12 варіантів ходу. Крім того, автори ввели зонування клітинок, яке визначає те, як можуть ходити і діяти фігури у залежності від відстані до рідного кутка. Так, комірки, на яких початково стоять король та ферзь зовуться троном, територія фігур – палацом, пішаки займають місто, ряд перед ними – передмістя, а найвіддаленіші комірки – село.

Tri-Chess_gameboard_and_init_config.PNGТе, що зонування шахівниці та особливості пересування фігур триангульованим простором – далеко не межа уяви, впевнено довів американець Джордж Деклі, запропонувавши 1986 року свої тришахи (tri-chess). Від набору фігур звичайних шахів його гра відрізнється наявністю 9-го пішака, а також двох казкових фігур – канцлера (суміш коня та тури) і кардинала (суміш коня та слона), які замінили ферзя. Як і в наведеній вище грі, поле побудовано у формі шестикутника з тих же 150 трикутників, три крайні ряди були ніби перенесені до інших крайніх. Таким чином утворилися три пари ліній на яких (а не в кутках) розміщені армії. Крім того, попри подібність топології є певна відмінність у тому, як пересуваються фігури. Слон у тришахах ходить так, як тура в російській версії, а російському слону досяжна половина клітинок (свого кольору), на які може потрапити американська тура.

3chessdiff

Відмінності у ходах слона та тури

Як і в інших шахах на трьох гравців, виграш у шахах з трикутними полями значною мірою залежить від дипломатії, яка зовсім не задіяна у варіантах гри на двох. Переможцем у тришахах вважається гравець, який матував останнього суперника. Цікаво, що той, хто першим поставив мат, отримує під контроль усі ворожі фігури (пішаки зберігають свій напрямок руху) окрім короля, який просто знімається з дошки.

За матеріалами вікіпедії: https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_chess_variants#Variants_for_more_than_two_people

2

Жертва асиметрії

Усі шахівниці, які ми розглядали і ті, що з якими ще познайомимося, попри часом разюче різноманіття форм, мають одну спільну рису. Їм притаманна центральна симетрія. Іншими словами, якби поля для гри шахи були з паперу, їх би можна було виготовляти за принципом новорічних сніжинок: проробляєш один сектор, а потім розгортаєш – і маєш повну картину. Воно й зрозуміло, коли мова йде про гру для двох. Але коли з’являється третій гравець, а шахівницю і надалі прагнуть бачити як множину саме квадратних комірок, симетрією доводиться жертвувати. Саме про такі варіанти шахівниць піде мова далі.

Найпростіший спосіб отримати несиметричну гру – це додати до трьох сторін звичайної шахівниці 3 блоки 3х8 клітинок. Саме такий підхід запропонувава англійський ентузіаст та винахідних нових варіантів шахів Річард Партон, у 1970 році подарувавши світові потрійні шахи (triple chess).

3handedChess

Більшість правил автор гри приніс зі звичайних шахів. Відмінності з’явилися лише в очевидних місцях. По-перше, щоб виграти, слід матувати не одного, а двох королів (причому, кожного разу використовувати для повалення ворожого монарха виключно власні фігури). По-друге, фігури гравця, що отримав мат першим, не знімаються з дошки, хоча й можуть бути битими за нагоди іншими гравцями (окрім короля, якому дарується можливість додивитися партію до кінця). По-третє, третій гравець (чорний) має ту перевагу, що для перетворення у фігури його пішаки мають здолати меншу відстань – всього 9 клітинок замість 12.

Загалом шахівниця потрійних шахів надзвичайно подібна до вже розглядуваних шахів на чотирьох. Достатньо доклеїти 4-й блок 3х8 і ми отримаємо нову гру з тими ж правилами. А от, що й справді претендує на неповторність та оригінальність, це мегашахи (megachess).

Megachess

Гру винайшов 1986 року Денні Мак Вільямс. Гральне поле нагадує грубе наближення трикутника. Вздовж кожної з його сторін на початку гри розташовується стандартний набір фігур. Оскільки шахівниця складається з квадратних полів, правила пересувань фігур зберігаються зі стандартної версії. А переможцем визнають того, хто поставить мат останньому супротивнику.

 

Джерела:

http://www.chessvariants.com/historic.dir/marinelli.html

https://www.boardgamegeek.com/boardgame/4572/megachess

1

Королівство кривих квадратів

Сучасна шестикутна шахівниця для 3 гравців

Чимало речей навколо нас складаються з частин, які дають уявлення про ціле. Так, наприклад, листочок подібний на стилізований образ всього дерева, а квадратна шахівниця складається з квадратних полів. Чому винахідник шахів вибрав саме 4 кута, а не 3 або 5, зрозуміти неважко: 2 гравці мають їх по 2. Коли ж на світ з’явилися шахи для 3 осіб, то дошка стала 6-кутною, а самі клітинки перетворилися з квадратів на бджолині комірки. Проте декому стало цікаво: а що, як спробувати на шестикутне поле натягнути сітку квадратів? Про те, які неймовірні варіанти шахів породила ця ідея, будь-ласка, читайте далі.

Відомості про гральні дошки для трьох учасників надходять до нас із сивої давнини. Але перша згадка про гру, яка послуговується набором фігур і правилами звичайних шахів, датується 1837 роком. Ігрове поле Вейдера (Waider’s three-handed chess) складалася з трьох половинок звичайної шахівниці, трикутний простір між якими був заповнений дещо видозміненими чотирикутниками. Стартове розташування фігур і більшість правил винахідник привніс від стандартної версії двобою. Від себе він додав деякі особливості руху, пов’язані з переходом через деформовані квадратики.

Шахи Вейдера, 1837

Також цікавою особливістю гри є тимчасова «заморозка» фігур одного з противників, якщо йому поставили мат. У шахах Вейдера це ще не означає повної поразки, але поки король жертви знаходиться під боєм, він не має права ходити. Разом з тим, його фігури стають нездоланною перешкодою для решти гравців – бити їх не можна. Коли ж пряма загроза королю зникає, колишній матований учасник знову повертається у чергування ходів. Переможцем трибою визнають того, чиї фігури тримають під матом одразу обох супротивників.

У шахах Вейдера не зовсім очевидним та логічним виглядає проходження фігурами неквадратних полів. Цю неоднозначність рішуче поборов Хенсі Селф, який 1894 року схвилював шаховий світ своїм баченням гри для трьох  (Self’s three-handed chess). Як і Вейдер, він використав три половинки звичайної шахівниці, на яких розмістив незмінний стартовий набір фігур. Ці половинки винахідник зв’язав трьома блоками трапецієвидної форми з 4х4 комірками, лишивши між трапеціями великий порожній трикутник.

Шахи Селфа, 1894

Схоже, одного лише розв’язання проблеми з кольорами сусідніх клітинок Селфу здалося недостатнім, тому він урізноманітнив своє дитя деякими додатковими правилами. Наприклад, гравець, який ставить мат, має нагоду «воскресити» будь-яку зі своїх полеглих фігур – вона встановлюється на своє стартове місце або поблизу нього, якщо та клітинка зайнята.

Сучасні стандарти шахів на трьох для шестикутної шахівниці були закладені у 1970-х роках одразу в різних осередках прихильників експериментів з древньою грою. Офіційно найперший патент на варіант, що згодом здобув найбільшу популярність і був «перевідкритий» іншими винахідниками (наприклад, поляком Філеком у 1992 році  (Filek’s chess for three), нідерландцем Расмуссіном у 1996 році (Rasmussinh’s three player chess) чи росіянином Яльцевим у 2002 році), отримав засновник Марсіанського товариства Роберт Зубрін у 1972 році.

Шахи Малюти, 1972

В Україні найуспішнішим теоретиком і практиком цього напрямку став Олександр Малюта, який запатентував свою гру (Руські шахи) того ж 1972 року. На відміну від наведених вище шахівниць, винахід українця складається з трьох половинок стандартного поля без будь-яких додаткових фрагментів. При цьому всі комірки злегка деформуються, але черговість кольорів і однозначність ходів зберігається. Окремо обумовлюється лише центральне місце, де стикаються всі три половинки, створюючи точку суміжності 6 полів. Так король, ферзь або пішак, який потрапив до одного з них, отримує додатковий варіант ходу, а кінь – одразу два (тобто, всього 10). Натомість у тури їх лишається 4 – як і було, а в слона зменшується до 3.

Загалом Малюта переніс більшість правил зі стандартних шахів. Тут таке ж початкове розташування фігур, наявність рокіровки і взяття на проході, черговість ходів. Щоправда, винахідник виявився менш великодушнім, аніж Вейдер, і позбавив матованого гравця можливості повернення в гру, хоча його фігури й лишаються на дошці, створюючи перешкоду для інших гравців.

Тріо-шахи, 1975

Ще один цікавий різновид гри побачив світ 1975 року  (trio-chess). Шахівниця в цілому повторює винахід Зурбіна (або Малюти) за винятком центрального місця. Щоб не ускладнювати гру розширенням варіантів ходів для фігур у центрі, там розмістили трикутник зі стороною 2 клітинки, який надійно розмежовує три частини поля і відкидає усі питання, пов’язані з тим, куди ходити.

Онлайн-варіант шахів на трьох, 2011

 

З появою та поширенням Інтернету шахи на трьох отримали нове життя – віртуальне. Тепер не обов’язково купувати громіздку шахівницю, яка через особливості побудови навіть не на кожен стіл влізе. Та й знайти одразу двох охочих присвятити кілька годин часу дивакуватій грі в реальному оточенні не так вже й просто. Рішення, що долає обидві ці проблеми, пропонує низка онлайн-ресурсів, де можна знайти однодумців з різних куточків планети. Один з найпопулярніших тішить шанувальників шахів на трьох з 2011 року (trichess).

 

За матеріалами з сайтів: http://www.chessvariants.com, http://www.trichess.com, http://ruskichess.com,  https://en.wikipedia.org

2

Бджолині баталії

Бджоли – доволі мирні та працелюбні створіння. Але якщо спробувати «розворушити вулик», то зайді стане ой, як не солодко! Проте з певного часу любителі гострих відчуттів отримали, нарешті, довгождану можливість і бджіл поштурхати, і не мучитися сверблячими набряками – гексагональні шахи, в яких комірки мають вигляд не квадратів, а шестикутників. В одному з попередніх дописів мова йшла про подібну гру для двох гравців. Сьогодні ми познайомимося з варіантами, коли можна йти не лише «вулик на вулик», але й одразу на кілька бджолиних армій.

Kennedi3Одним з варіантів бджолиних шахів є гра «шакси» (chexs), правила для якої сформулював у 1995 році Стівен Кеннеді. Він зобразив гральне поле у вигляді великого шестикутника, який, у свою чергу, складається з менших шестикутничків – по 6 на кожній грані або 91 всього. 3 ворожі армії зосереджено по трьох кутах, що розділені іншими 3 порожніми кутами. Як і в класичних шахах, лінію авангарду становлять пішаки, але через специфіку поля їх всього 7. За ними йде решта фігур у повному складі. А замикає процесію король, який на початку гри знаходиться на вершині кута дошки.

Більшість правил збережено зі стандартних шахів, тому зупинюся лише на кількох особливостях:

  1. Королі та тури можуть рухатися у 6 напрямках (на 1 і багато клітинок відповідно)
  2. Пішак, при досягненні останньої клітинки може перетворитися не на будь-яку, фігуру, а на попередньо побиту.
  3. Усі слони ходять лише по червоних комірках.
  4. Гравець, який першим поставив мат, отримує у розпорядження усі фігури переможеного.
  5. Якщо ж згодом один з його королів отримує мат, він може продовжити гру фігурами кольору іншого свого короля.
  6. Коли один король матують одночасно обидва вороги, його армію забирає собі той гравець, хто першим почав серію шахів.
  7. Фігури різного кольору, але які контролюються одним гравцем, не можуть бити одна одну.

Kennedi6Схоже, коли Стівен показав гру своїм друзям, тих настільки зачарувало поєднання стільників з шаховими фігурами, що хлопці мало не чубилися за можливість першими пограти у бджолині шахи і винахіднику довелося ще трохи помізкувати, аби конфлікт з шахівниці не перетворився у реальне побоїще. Адже як ще інакше можна пояснити появу варіанту шахівниці, в яку можуть грати від 4 до 6 осіб! А й справді, нащо порожнім кутам пропадати дарма?

Друзі Кеннеді були задоволені. Але знайшлися серед них і скептики. Можливо їх дратувало очікування своєї черги (спробуй дождися, поки складуть голови 5 королів!), або їм рідко вдавалося сідати за цю диво-шахівницю, бо хлопці грали «на виліт». У будь-якому разі такий собі Жан-Луї Казу 1998 року запропонував свій різновид гри – «ешакси»(echexs). Основним аргументом став захист прав слонів. Послідовник Бріджіт Бардо стверджував, що це неправильно, коли такі шляхетні створіння обмежені клітинками тільки одного кольору – адже тоді дві третини дошки для них недосяжні! І пан Казу запропонував свою версію гри, де слони мають такі ж можливості, як інші фігури.

Kazu3Kazu6

Оскільки гексагональна шахівниця за означенням має три, а не два кольори комірок, то слонів теж стало три – по одному на кожен колір. Завзятий Казу розмістив їх на центральній лінії, розкидавши короля і ферзя обабіч неї. Крім того, центральний пішак став на одну клітинку ближчий до свого перевтілення, перемістившись на вістря війська. В усьому іншому збереглися правила, сформульовані Стівеном Кеннеді. Аналогічним чином Жан-Луї Казу вчинив і для 217-коміркової шахівниці.

cheshЗа схожими до наведених принципів грають і в інші варіанти гексагональних шахів: «гексшахи»(hexchess), «шахси»(chesh) і тому подібні бджолині варіації. Окрім незначних розбіжностей у правилах, більш суттєвим може видаватися початкова розстановка фігур. Наприклад, у «шахсах», запропонованих у 2005 році Д. Р. Хофстедером, перед баталією армії не ховаються по кутках, а вишукуються вздовж сторін поля – у  тому ж порядку, як то зазвичай прийнято на традиційних шахівницях. Щоправда, при цьому специфіка шестикутного покриття дарує кожному гравцю 9-го пішака, а саме поле розростається до 169 комірок!

 

За матеріалами сайтів http://www.chessvariants.com/ та http://www.webcitation.org/

1

Шахи Круглого Столу

Того дня до Камелота з’їхалося чимало шляхетного лицарства. Прибуваючи з різних країв, звитяжці збиралися у просторій залі, посеред якої стояв славнозвісний Круглий Стіл, де кожен мав своє місце нарівні з іншими. Ось з’явився непереможний сер Ланселот. Трохи поодаль сів відомий своєю галантністю та чистотою його син Галахад. Поруч з ним вже примостився хвальковитий лицар Кей, щоб повідати нову вигадку про свої звитяги. Непомітно всівся на своє місце тихоня Мордред, що за своєю мовчазністю приховував грізні плани. Аж от надійшов племінник та права рука короля Артура лицар Гавейн і гамір став потроху влягатися. Тож, коли з’явився сам король, жодні уста не проронили ані звуку, а всі пари очей були зведені на свого сюзерена. Артур обмінявся вітанням зі своїми шляхетними лицарями, зробив жест рукою і всі почали… грати в шахи!

knightsofroundtable

Неймовірно? А от винахідники компанії 3 man chess не лише уявили, але й відтворили таку можливість. Розробка має вигляд абсолютно круглої шахівниці на якій одночасно можуть змагатися за перемогу троє шахістів. Проте неважко зрозуміти, що цей підхід можна поширити і на більшу кількість гравців, просто збільшуючи кількість полів і дотримуючись розроблених правил.

Правила гри доволі прості і легко зрозумілі, особливо для тих, хто орієнтується у грі на звичайній квадратній шахівниці. Автори круглого варіанту зберегли базові принципи та основи гри (той же набір фігур, їхнє початкове розташування та можливості ходів, включаючи рокіровку), які лише частково видозмінилися на новій дошці.

RoundChess.png

Наприклад, оскільки на початку гри фігури займають 24 клітинки зовнішнього кола, щоб уникнути конфлікту між ворожими турами, які тепер знаходяться на суміжних клітинках, розробники ввели поняття рову. Рів – це уявна перешкода між суміжними клітинками зовнішнього кола, що належать різним гравцям, яка не дозволяє фігурам проходити по першій діагоналі чи вбити туру з ворожої діагоналі, поки через рів не буде прокладено місток. Крім того, наступні два ряди у напрямку центру продовженням рову слугує струмок, який не є перешкодою для фігур, але нездоланний для пішаків, що можуть його перетнути (під час взяття ворожої фігури) лише починаючи з четвертої горизонталі.

3manchess

В усьому іншому ця гра у певній мірі подібна до звичайних кругових шахів, адже наявні ті ж самі дугоподібні траєкторії фігур. Щоправда, замість 64 клітинок поле розширили до 144 (по 8х6 для кожного з трьох гравців), а стартову розстановку сил розмістити по зовнішньому колу. Останнє зробило можливим перельоти через центральну порожнину. І якщо для тури стрибок через полюс цілком очевидний, то для легшої уяви руху слона на шахівниці прокреслено допоміжні лінії.

Словом, кругові шахи на трьох обіцяють подарувати чимало нових вражень тим, кому звичайний квадрат 64х64 здається занадто нудним. Кругла форма змусить мозок повправлятися у винаході карколомних траєкторій ходів фігур, а наявність третього гравця дарує можливість виграшу за рахунок дипломатії.

Джерело: http://www.3manchess.com/

1

Сайти про шахи українською

Вітаю читачів з новим 2017 роком!

Перепрошую за майже 5-річну перерву у веденні цього блогу, яка була викликана частково тим, що не вистачало часу (знайшов нову роботу), а частково й дивним фактом рейдерства (навесні 2014 року невідомі російськомовні особи відібрали права адміністрування сайту). Протягом останніх місяців я остаточно «вилікував» блог від чужорідного хазяйнування і знову готовий тішити читачів україномовним продуктом шахової тематики.

italian-ceramic-majolica-chess-set-blue-yellow-58cmПерше, що хотів би сказати – за останні п’ять років значно збільшилася кількість україномовних інтернет-ресурсів присвячених шахам. Щоб не бути голослівним, нижче наведу список найбільш популярних. Одразу зазначу, що до нього потрапили лише ті сайти чи блоги, основною тематикою яких є шахи, бо, якщо брати геть усі сайти, що мають окремі сторінки про цю гру, не вистачило б терпцю дочитати її до кінця.

Отже, почну з загальноукраїнських та регіональних шахових організацій:

 

Федерація шахів України http://ukrchess.org.ua/

Федерація заочних шахів України http://ccfu.org.ua/

Всеукраїнський благодійний фонд «Дитячі шахи» http://chessforchildren.org/

Вінницька область

Вінниця шахова http://www.chessvin.org.ua/

Волинська область

Волинська шахова федерація http://chessregion.volyn.ua/

Житомирська область

Житомир шаховий http://zt-chess.in.ua/

Шахова паралель Житомирської області https://ztrchess.wordpress.com/

Коростишівський шаховий клуб https://korchess.jimdo.com/

Малин шаховий http://malin-chess.at.ua/

Закарпатьска область

Шаховий клуб 32х64 http://chess32x64.org/

Івано-Франківська область

Івано-Франківська Міська Федерація Шахів Обласний Шахово-Шашковий Клуб http://kimchess.narod.ru/blog/

Шахова Долина http://dolynachess.org/

Київ

Київська федерація шахів http://kyivchess.com/

Львівська область

Львівська шахова академія http://chessclub.lviv.ua/

Новий шаховий блог львівської спільноти http://newlvivchess.blogspot.com/

Полтавська область

Шахи в Миргороді (Полтава) http://chess.mirgorod-ua.com/

Херсонська область

Херсонська дитячо-юнацька спортивна школа з шахів і шашок http://chessks.hol.es/InUcraine.html

Хмельницька область

Шахи поділля http://shahy-podillya.at.ua/

Черкаська область

Федерація шахів Драбівського району Черкаської областіhttp://chess-drabiv.ucoz.com/

Чернівецька область

Шахова Буковина http://bukchess.com/

Чернігівська область

Федерація шахів Чернігівської області http://www.chess.cn.ua/

 

Окрім того, україномовні (або частково україномовні)  сайти, де можна довідатися шахові новини, анонси подій чи просто повчитися, мають чимало відомих тренерів та майстрів цієї шляхетної гри (в алфавітному порядку за прізвищем):

 

Персональний сайт Буний Степана (Ужгород) http://mychessclub.ucoz.ru/

Сайт тренера з шахів Володимира Грабінського (Львів) http://grandcoach.com/ru/

Шахова школа Василя Іванчука (Львів) http://shkolaivanchuka.com.ua/

Блог Петра Марусенка (Київ) http://bpmlife.com.ua/

Шахова школа Ігора Рискаля (Біла Церква) http://obukhivchess.com.ua/

 

І ще кілька інформаційних сторінок про шахи українською мовою:

 

Шахи в Україні і за кордоном http://chess-kopyl.com.ua/ua/

Шахи.укр http://xn--80aq2bk.xn--j1amh/

сайт Матчу чемпіонату світу з шахів 2016 http://lviv2016.fide.com/uk/

 

А на останок доволі оригінальний ресурс, який пропонує тригранне бачення гри (саме так, шахи на трьох!):

 

Руські шахи http://ruskichess.com/

 

До скорої зустрічі на сторінках блогу!

1

Кожен раз – як перший раз

Гра у шахи – доволі унікальне явище. Вони поєднують у собі такі різні речі, як наука, мистецтво, спорт. Стандартні шахи є такою собі збалансованою сумішшю, де потрібно у рівній мірі володіти різними якостями, які у сукупності дають квиток до переможного фінішу. Але існує ряд варіантів гри, де одні з них (якостей) важать більше, а інші взагалі нехтуються. Наприклад, якщо ви хочете максимально виявити свій талант і творчі пориви та не маєте бажання сковувати політ думок знанням сотень шахових дебютів. У цьому випадку вам стануть в нагоді шахи з різними стартовими позиціями.

Історично першими відомими на цьому поприщі стали так звані тасовані шахи , в які грали ще з 1842 року. Проте широкої популярності вони не мали, аж поки колишній чемпіон світу з шахів Боббі Фішер не звернув на них увагу. Більше того, він переглянув правила, вніс деякі зміни і 1996 року подав на огляд громадськості шахи960 (які ще називають на честь автора випадковими шахами Фішера ).

chess960

Один з варіантів стартової розстановки у шахах960

Гра у шахи960 підпорядковується правилам стандартних шахів. Відмінність полягає лише в тому, як розставлені фігури противників на першій та останній горизонталі. Як випливає з однієї з назв, вони розміщуються випадковим чином, але при цьому виконуються певні обмеження. По-перше, слони мають міститися на полях різного кольору. По-друге, король розташовується між турами. По-третє, порядок  розташування фігур чорних є дзеркальним відображенням сил білих. Саме ці обмеження і спровокували появу числа у назві гри – воно дорівнює кількості можливих варіантів початкового розташування фігур.

Одним з досягнень Фішера стало відновлення рокіровки. Тоді, як у тасованих шаха цей рух був можливий лише, якщо король та тура початково стояли на традиційних позиціях, завдяки особливостям шахів960 рокіровка доступна завжди, якщо тільки не виконуються заборони традиційних шахів (король і тура не рухалися раніше, а клітинки шляху короля не знаходяться під боєм ворожих фігур). Не зважаючи на різні варіанти можливого розташування короля та тури до рокіровки, після неї вони переміщуються на ті ж самі клітинки, що й після відповідної рокіровки у традиційних шахах.

Певно, не в останню чергу завдяки світовій відомості автора, його дітище отримало широкий розголос. Звісно, далеко не всі погодилися з тим, що правила Фішера є найкращими, тому згодом з’явилася ціла низка варіацій, автори яких, щоправда, не вельми фантазували з назвами. Наприклад Джон Кіплінг Леві запропонував шахи480 , які відрізняються від свого попередника правилами рокіровки. Так, король рухається на дві клітинки у сторону тури, а остання переміщується на клітинку, через яку він перейшов. Якщо ж король і тура містяться у сусідніх клітинках на краю дошки, то вони просто міняються місцями. Відтак, після рокіровки у шахах480 король і тура можуть знаходитися не на тих позиціях, що в шахах960. А кількість варіацій розстановки зменшилася через те, що у грі Леві білий король завжди має міститися на білій клітинці (або як альтернатива – завжди на чорній).

А от у грі шахи256 попри схожість назв випадковий характер розташування поширюється не на фігури, а виключно на пішаки, кожен з яких може міститися на 2 або 3 горизонталі. Таким чином отрималося 256 варіантів початкового розташування.

Але повернімося до варіантів шахів, де пішаки стоять на своїх звичних місцях. Серед них (варіантів) є й такі, де королі віддалені на максимально можливу відстань один від одного – вони розташовані у протилежних сторонах шахівниці. Тож не важко зрозуміти, чому таку гру назвали кутовими шахами . У ній король білих завжди розміщується у правому кутку, решта фігур розставляються випадковим чином. Розташування фігур чорних повторює порядок білих, але не шляхом дзеркального відображення, а за допомогою повороту шахівниці на 180 градусів.

Також слід згадати, що окрім випадкових шахів Фішера (шахів960) є ще подвійні випадкові шахи Фішера . Ця гра повністю ідентична своїй родичці за винятком того, що обмеження на дзеркальне відображення фігур зняте. Старт стає удвічі більш випадковим.

Звісно, не один Фішер займався винаходом незвичних шахів. Наприклад, у 1978 році одразу два гросмейстери запропонували варіанти гри з випадковою розстановкою фігур. Один з них, Пол Бенко, у передшахах (похідних від тасованих шахів), ввів цікаву процедуру розстановки фігур. Він запропонував, щоб спершу одну з фігур поставили білі, потім чорні, далі білі на свій розсуд виставляють другу фігуру, після них те ж роблять чорні і так далі, поки не буде заповнено всю першу і останню горизонталь. Фантазію гравців автор обмежує лише в одному: кожен з гравців повинен мати слонів на клітинках різних кольорів.

transcendental

Варіант стартової розстановки Трансцендентних шахів

Інший – Максвел Лоренц – назвав своє дітище трансцендентними шахами . Він повторив обмеження зі слонами, заборонив рокіровку, але в усьому іншому дав повну свободу, в тому числі – ніякої залежності між розташуваннями чорних і білих фігур. За аналогією з Фішером другою назвою його гри мала б бути шахи8294400, але, погодьтеся, назва трансцендентні шахи читається легше. Гра Лоренца має і свої особливості. Так, замість першого ходу він пропонує кожному з гравців переставити місцями будь-які дві свої фігури. Проте, навіть ця хитрість часом не здатна урівноважити положення сил противників. Тому, як варіант, пропонується грати дві партії різними кольорами і вважати переможцем того, хто виграє обидві або переможе в одній і не програє в іншій.

Для покрашення балансу сил у трансцендентних шахах згодом було придумано деякі модифікації. Наприклад, у Д-шахах слабшій стороні пропонується право першого ходу, а сильніша позбавляється права зміни місцями двох фігур на початку. А в 1997 році шахістом Евлаліо Полом в Моабі було запропоновано варіант трансцендентних шахів, де розстановка фігур є також етапом гри. Таким чином гравці на перших ходах виставляють свої або чужі фігури, поки остання та перша горизонтальне будуть заповнені. Також складні правила рокіровки замінено на просту «евакуацію» короля на будь-яке порожнє поле першої горизонталі.

displacement

Варіант стартової розстановки переставних шахів

Окрім шахів, де переміщенню піддаються практично всі фігури, є ігри, де це відбувається лише з кількома. Наприклад, у переставних шахах , підвидів яких є чимало. Першим відомим став запропонований у 1935 році гросмейстером Кересом, який вирішив видозмінити стандартне розташування фігур всього в одному моменті – він змінив місцями короля та ферзя білих. А Август Монгредін запропонував варіант переставних шахів, у якому ферзевий кінь помінявся місцем з королівським слоном. Також відомі ігри, де переставили місцями обох слонів з обома конями, або тури зі слонами. Авторство останнього варіанту (шахи Фіанчетто) належить Капабланці.

Наостанок залишається згадати, хіба що, ще про шахи догори дригом, які також підпадають під тему цієї статті, але мова про них йшла дещо раніше .

За матеріалами en.wikipedia.org

Фото з panorama-mukachevo.com