0

Неймовірні шахи

chessУ думках пересічної людини шахи – це найбільш нудний спосіб познущатися над власними мізками. Але не забуваймо, що шахи – це передусім гра! Тому я пропоную подивитися на них не як на інтелектуальний полігон, а як на море креативу. На цьому сайті ви не знайдете розлогих теорій шахової гри чи розбору шахових задачок. Для цього існує чимало інших Інтернет-ресурсів. А цей сайт покликаний заповнити нішу, яка поки слабко представлена в Інтернеті, а в україномовному чи російськомовному взагалі має величезні прогалини. На час написання більшості опублікованих тут статей пошук в Інтернеті відповідних тем українською або російською давав 0 результатів!

Чи можна грати в шахи компанією? Чи всі шахівниці однаково квадратні? Як ходить магараджа? Шаховий глобус – лише вигадка? Коли почали грати в шахи в Україні? На всі ці та чимало інших питань ви знайдете відповіді на сторінках цього ресурсу. А якщо не знайдете – пишіть, що вас цікавить, і можливо саме ваше питання стане темою чергової замітки!

Кілька слів про розділи блогу. Первісно я завів його для інформаційної підтримки шахового турніру в аспірантському гуртожитку НАН України (вул. Заболотного 148), який проводив восени-взимку 2008  року. Все опубліковане тоді зараз перемістилося до окремого розділу. Після того я написав цикл заміток з історії шахів – від самих початків і аж до сьогодення. І лише по тому сайт отримав свою теперішню тематику – огляд найнеймовірніших видів шахів і не менш дивовижних шахівниць (детальні переліки подано нижче). Нині ресурс постійно поповнюється новими замітками, тож не втрачайте можливості стати першим, хто прочитає про якісь із незвичайних шахів українською!

 

Незвичні шахівниці

Малі шахівниці (Хопвуда (дівочі шахи), Лос Аламос, Вардлі, Гарднера, Сілвермана, Глімна (мікрошахи), Алоріла, Крюкова)

Великі шахівниці (Тамерлана, омега-шахи, гранд-шахи, гала-шахи, Меженського, десятковий сокіл-і-мисливець)

Нескінченні шахівниці (Нескінченні шахи, Шахи на нескінченній площині, Траппіст-1)

Неквадратні з квадратними полями (Гра Бальбо, Мулярські шахи)

Круглі шахівниці (кругові, трічес, шахи для трьох)

З трикутними полями (Деклі, Кулакова, Тагієва)

З шестикутними полями (Глінського, Шафрана, де Ваза, Браскі, Мак Куї, Полгара, Якеса, Велліха, Метюсона, Дальмеда, Петерсона, Кеннеді, Казу, Волша, Хофстедера)

З іншими непрямокутними полями (Ромбові, Хрестові)

На трьох гравців (Вейдера, Селфа, Зурбіна, Філека, Расмуссіна, Малюти (руські шахи), тріошахи, трічес, шахи для трьох, Кеннеді, Казу, Волша, Хофстедера, Партона, Вільямса, Деклі, Кулакова, Тагієва)

На чотирьох гравців (шахи на чотирьох, фортечні)

До шести гравців (Кеннеді, Казу)

Об’ємні шахівниці (циліндричні, торові, Боголі)

Багатошарові (просторові, кубічні, StarTrek)

 

Незвичні види шахів на звичайних шахівницях

Нестандартні стартові позиції (переставні, трансцендентні, кутові ,  тасовані, Моабі, шахи256, шахи480, шахи960, подвійні випадкові шахи Фішера, передшахи, Д-шахи, пат-шахи, шахи догори дригом, шашхи )

З різними наборами фігур (пішакова гра, слабкі шахи, шахи Дансені, шахи-орда, селянське повстання, з вибором улюбленців, з форою )

З поверненням фігур (божевільні )

З нестандартними фігурами (казкові, коники, магараджа, сокіл-і-мисливець)

Багатоходові (марсельські, лавинні, прогресійні (шотландські, італійські, англійські, логічні), монстро-шахи (суперкоролівські), зональні, блимаючі, кунг-фу )

З обмеженнями на ходи (монохроматичні, біхроматичні, сітчасті )

Шахи на програш (піддавки, камікадзе )

З іншими видами спорту (шахбокс )

З неповною інформацією (втемну)

Без шахівниці (всліпу )

З багатьма шахівницями (шахи Аліси, Аліси 2, міс Аліси, о’Донаг’ю, летючі, паралельних світів, 3D тисячоліття, Кізерицького)

 

 

2

Варіанти шахів

Всі знають звичайні шахи, в яких змагаються два війська по 16 фігур. Але у світі існують сотні інших варіантів, де на тій самій шахівниці, керуючись подібними правилами грають у зовсім інші шахи. Більшість з них придумали на заході, тому й інформація про них здебільшого англійською. Але я не полінувався перекласти це на рідну мову, аби й ви могли познайомитися з цим незвичним закутком шахового світу.

Для зручності я розбив список на частини за найбільш виразною ознакою. Клікаючи на будь-яку назву, Ви потрапите на сторінку блогу, де розповідається про відповідний варіант шахів.

 

Нестандартні стартові позиції (переставні, трансцендентні, кутові ,  тасовані, Моабі, шахи256, шахи480, шахи960, подвійні випадкові шахи Фішера, передшахи, Д-шахи, пат-шахи, шахи догори дригом, шашхи )

З різними наборами фігур (пішакова гра, слабкі шахи, шахи Дансені, шахи-орда, селянське повстання, з вибором улюбленців, з форою )

З поверненням фігур (божевільні )

З нестандартними фігурами (казкові, коники, магараджа, сокіл-і-мисливець)

Багатоходові (марсельські, лавинні, прогресійні (шотландські, італійські, англійські, логічні), монстро-шахи (суперкоролівські), зональні, блимаючі, кунг-фу )

З обмеженнями на ходи (монохроматичні, біхроматичні, сітчасті )

Шахи на програш (піддавки, камікадзе )

З іншими видами спорту (шахбокс )

З неповною інформацією (втемну)

Без шахівниці (всліпу )

З багатьма шахівницями (шахи Аліси, Аліси 2, міс Аліси, о’Донаг’ю, летючі, паралельних світів, 3D тисячоліття, Кізерицького)

 

Окрім цього існує ще більший пласт варіантів шахів на нестандартних шахівницях. Подібний перелік з ними я зібрав в окремій замітці.

1

Різновиди шахівниць

У цьому записі я вирішив зібрати посилання на всі свої дописи про нестандартні шахівниці. Аби легше орієнтуватися у цьому різноманітті, я розбив усі ігри на окремі ігри за найбільш виразною ознакою. Посилання з кожної назви веде на сторінку блогу, де описується або згадується відповідний варіант.

 

Малі шахівниці (Хопвуда (дівочі шахи), Лос Аламос, Вардлі, Гарднера, Сілвермана, Глімна (мікрошахи), Алоріла, Крюкова)

Великі шахівниці (Тамерлана, омега-шахи, гранд-шахи, гала-шахи, Меженського, десятковий сокіл-і-мисливець)

Нескінченні шахівниці (Нескінченні шахи, Шахи на нескінченній площині, Траппіст-1)

Неквадратні з квадратними полями (Гра Бальбо, Мулярські шахи)

Круглі шахівниці (кругові, трічес, шахи для трьох)

З трикутними полями (Деклі, Кулакова, Тагієва)

З шестикутними полями (Глінського, Шафрана, де Ваза, Браскі, Мак Куї, Полгара, Якеса, Велліха, Метюсона, Дальмеда, Петерсона, Кеннеді, Казу, Волша, Хофстедера)

З іншими непрямокутними полями (Ромбові, Хрестові)

На трьох гравців (Вейдера, Селфа, Зурбіна, Філека, Расмуссіна, Малюти (руські шахи), тріошахи, трічес, шахи для трьох, Кеннеді, Казу, Волша, Хофстедера, Партона, Вільямса, Деклі, Кулакова, Тагієва)

На чотирьох гравців (шахи на чотирьох, фортечні)

До шести гравців (Кеннеді, Казу)

Об’ємні шахівниці (циліндричні, торові, Боголі)

Багатошарові (просторові, кубічні, StarTrek)

 

Окрім незвичних шахівниць є ще чимало варіантів шахів на стандартних дошках. Всі вони зібрані в окремому дописі.

0

З новим 2020 роком!

Вітаю читачів з Різдвом та Новим Роком!

Хай у 2020 році Вам як ніколи раніше буде легко ставити мат будь-яким труднощам, а пішаки Ваших планів перетворюються на ферзів їхнього здійснення!

chess2020

Початок нового року надихає на нові звершення, на певні зміни. Не є винятком і цей блог. Колись його тематика змінювалася вельми динамічно: у 2008 році він висвітлював події шахового турніру, у 2009 році я досліджував історію шахів, а в 2010 році почав писати про різновиди. Як виявилося, цих різновидів – що зірок у небі. За ці 10 років я не розглянув і половини, хоча описав більше сотні варіантів шахів. Тому, можливо, саме час зупинитися, аби зробити те, що мало би статися 9 років тому – задати нову тематику блогу. Бо ж є ще одна причина.

chess2019stat

За останні два роки популярність блогу почала падати. Мабуть відвідувачам уже набридло читати про варіанти й вони шукають інших ресурсів. Тому цього року я відкриваю нову сторінку, яка висвітлюватиме роль і місце шахів у нашому житті.

Та перш, ніж приступити до її написання, традиційно підіб’ємо підсумки минулого року. Ось найбільш читані замітки у 2019 році:

  1. Чорно-біла нескінченність, або дещо про страх качалки – шахи на нескінченній шахівниці (57 перегляди)
  2. Українські шахи – історія розвитку шахів в Україні (38 перегляди)
  3. Народжені в легендах – історія народження шахів (34 переглядів)
  4. Шахівниця в тумані війни – шахи з неповною інформацією (28 переглядів)
  5. Сайти про шахи українською – перелік онлайн-ресурсів українських шахових спільнот, організацій та шахістів (26 переглядів)

І сумарний ТОП-10 дописів від 2008 до сьогодні:

  1.  Українські шахи – історія розвитку шахів в Україні (170 переглядів)
  2. Народжені в легендах – історія народження шахів (150 переглядів)
  3. (був 4) Сайти про шахи українською – перелік онлайн-ресурсів українських шахових спільнот, організацій та шахістів (85 переглядів)
  4. (був 5) На теренах України – історія появи шахів в Україні (76 переглядів)
  5. (був 3) Як спаплюжити перемогу друга – реальний досвід гри в шахи на трьох (65 переглядів)
  6. Королівство кривих квадратів – шахи для трьох гравців (59 переглядів)
  7. (новий) Чорно-біла нескінченність, або дещо про страх качалки – шахи на нескінченній шахівниці (58 перегляди)
  8. (був 7) Зметикувати на чотирьох – шахи на чотирьох гравців за однією дошкою (54 перегляди)
  9. (був 8) Персько-арабські надбання – історія розвитку шахів на Стародавньому Близькому Сході (51 перегляд)
  10.  Задзеркалля та інші паралельні світи – шахи з додатковими шахівницями (37 переглядів)

А тут можна бачити минулорічну статистику

Вітаю Вас з новим роком та Різдвом Христовим! І до нових зустрічей на сторінках блогу!

0

Королівські лови: соколині шахи

Вітрини сувенірних крамниць нерідко притягують зір вишуканими шахівницями, де фігурки – не безликі башточки, а добре деталізовані постаті рицарів, козаків, персонажів з фентезі, тварин або птахів. Проте на цьому вся незвичність і закінчується, адже попри барвистий маскарад, усі ці фігури керуються стандартними шаховими правилами. Можливо колись у майбутньому хтось придумає шахи, де індик думатиме, як у борщ не попасти, фланги охоронятимуть треті півні, синиця в руці перетворюватиметься на журавля в небі, необачного противника заклюють кури і навіть чорні матимуть білу ворону. Проте вже нині існує варіант, де птахи мають свого представника – шахи “Сокіл-і-мисливець” (Falcon hunter chess), про які піде мова у цій замітці.

1943 року Європа здригалася від спопеляючого дихання Другої світової війни, яка розгорнула над нею свої зловісні крила від Атлантичного побережжя до неозорих степів Волги. Мільйони людей понад усе бажали миру й ненавиділи все, що символізувало війну. Тож чи варто дивуватися, що саме тоді з’явився шахіст, який показав, що дошка 8х8 – це не пропаганда брязкання танків та вибухів снарядів, а романтизована модель королівських ловів. І, як не дивно, звали цю людину Карл Шульц.

falcon8

Початкова розстановка шахів “Сокіл-і-мисливець”

Винахідник, далебі, ненавидів вогнепальну зброю, тому обрав для “полювання” соколині лови. Таким чином до стандартного набору фігур кожен з гравців отримав ще дві: сокола і мисливця. Перший (позначається перевернутим слоном) ходить вперед, як слон, а повертається, як тура, а другий (позначається перевернутою турою) – навпаки. Проте жоден з них не може ходити по горизонталі.

Шульц був надзвичайно поміркованим реформатором, тому партія “Сокола-і-мисливця” починається, як звичайні шахи. Проте, варто гравцю втратити котрусь зі своїх фігур (окрім пішаків), як замість будь-якого наступного ходу він може виставити на будь-яке порожнє поле своєї першої горизонталі або сокола, або мисливця (таким чином не заборонено навіть оголосити шах). Втратить ще одну фігуру – і може довершити мисливський комплект. Може – але не зобов’язаний робити це одразу. Тому партія як завгодно довго може тривати наче звичайні шахи, поки хтось не вирішить таки розпочати полювання.

Карл Шульц викликав справжній фурор у середовищі любителів традиційних видів полювання. Вони не лише грали в його гру, але часом додавали нові правила, множачи кількість різновидів “Сокола-і-мисливця”. Так, наприклад, в одному варіанті мисливські фігури не можна вводити в гру “просто так” – сокіл і мисливець потрапляють на шахівницю лише як перевтілення пішака, який досягнув останньої горизонталі (при цьому перетворення на інші фігури заборонене). В іншому варіанті мисливець настільки “втерся в довіру”, що з ним дозволено робити рокіровку – і не лише королю, але й ферзю. Та найбільші експериментатори пішли ще далі, змінивши не лише набір фігур, але й саму шахівницю.

falcon10

Початкова розстановка шахів “Десятковий сокіл-і-мисливець”

1950 року світ побачив варіант шахів “Десятковий сокіл-і-мисливець“. Стандартна шахівниця надбала два додаткові рядки та два стовпчики. Загін пішаків поповнився двома новобранцями, а сокіл та мисливець отримали змогу брати участь у грі від самого початку. Сокіл примостився між королем та слоном, а мисливець засів між іншим слоном та ферзем.

Нові параметри шахівниці привнесли й деякі зміни в правилах пересування фігур. Так, у “Десятковому соколі-і-мисливці” першим ходом пішак може ступити на 1, 2 або 3 клітинки, при цьому не маючи ризику бути взятим на проході. Також першим ходом кінь може зробити два стрибки в будь-якому одному напрямку (наче два ходи нічного вершинка). А під час рокіровки король пересовується не на 2, а на 3 клітинки.

Ось так сокіл потрапив до дружної сім’ї шахових фігур. А хто з птахів наступний? Можливо поштовий голуб? Орли-дроноборці? Чи гуси, які врятували Рим? Покаже лише час. Головне, аби його вдосталь відміряла провісниця зозуля.

 

За матеріалами англомовної Вікіпедії.

 

0

Стрибунці на шахівниці: шахи під атакою комах

grasshopperBig

Кониковий терор на вулицях Чикаго. 1957 рік.

У червні 1957 року світ здригнувся від химерної новини: гігантські коники атакували Чикаго! Передовиці газет заполонили шокуючі світлини, де  перелякані мешканці тікають міськими вулицями від страхітливих комах розміром з автобус. Як виявилося, це були не вибрики матінки-природи, а лише побічний ефект досліджень одного вченого, що намагався використати модну тоді радіацію для вирощування великих овочів, якими мали необережність поласувати звичайні до того коники.

Ось такою була зав’язка художнього фільму “Початок кінця“. А що ж насправді?

Коники, хоч і не такі величезні, нерідко змагалися з сараною за звання найбільш ненависних для селян комах. Принаймні, повідомлення про не вигадані, а реальні напади полчищ стрибунців зустрічалися в пресі аж до середини ХХ століття (збірка заміток про атаки коників 1819-1948). Тож чи варто дивуватися, що образ коника-агресора знайшов своє відображення в кінематографі.

І не лише там.

grasshopperMove

Хрестики – варіанти ходів коника; фігура в рамочці – можлива жертва

1912 року “батько казкових шахових фігур” Томас Райнер Девсон створив чи не найбільш відому “казкову” фігуру, яку назвав саме коником. Англієць запропонував її зображувати як перевернутого ферзя, оскільки напрямки руху в них ідентичні. Різниця полягає лише в тому, що коник має перелетіти через котрусь фігуру і приземлитися на клітинку одразу за нею. Якщо на лінії немає фігур, або стоять щонайменше дві поспіль і друга не ворожа – цей напрямок для коника закритий. Інакше коник може перескочити, і у випадку, якщо за першою фігурою стоїть ворожа, побити її.

grasshopperStart

Стартова позиція “шахів коника”

Тривалий час коник фігурував здебільшого лише у задачах з “казкових шахів“, аж поки у 1950 французький шахіст Жозеф Буає не придумав елегантного способу залучити комах до повноцінної партії. Винахідник “шахів коника” (Grasshopper chess) запропонував узяти звичайну шахівницю з традиційною розстановкою фігур і посунути шеренгу пішаків на один ряд вперед, а на їх попередньому місці розмістити 8 стрибунців. Відповідно тепер білі мають 28 варіантів почати партію: 8 ходів пішаками і 20 – кониками. Коні, які в традиційних шахах теж мали привілей першого ходу, виявилися заблокованими.

“Шахи коника” керуються тими ж правилами, що класична гра, але з кількома очевидними відмінностями. Буає позбавив пішаків першого ходу на дві клітинки і, відповідно, взяття на проході. Натомість він розширив спектр можливостей, які чекають на них при досягненні останньої горизонталі: пішак може перетворитися не лише на коня, слона, туру або ферзя, але й на коника. У нотації коника позначають через велику літеру “G”, а для практичного втілення на дошці підійде набір звичайних шашок (якщо тільки Ви не придбали спеціалізовані “шахи коника”).

grasshopperWin

Білі починають і ставлять мат у 8 ходів

Попри чисельну перевагу на дошці, коники – відносно слабкі фігури, адже для руху їм необхідно взаємодіяти з іншими учасниками гри. Особливо гостро цей ефект відчувається в ендшпілі. В одній з найвідоміших задач з “кониками”, яку Томас Девсон запропонував у 1930 році, білі, в яких окрім короля лишився всього один коник, матують супротивника, що має суттєву перевагу в фігурах. Щоправда, шлях до перемоги доволі тернистий – конику треба зробити 8 ходів, аби перемогти чорного короля. Розв’язок (виділіть мишкою після двокрапки, щоб побачити): 1. Gh3 Gh4 2. Gh5 Gh6 3. Gh7 Gh8 4.Ge7 Gd7 5. Gc7 Gb7 6. Ga7+ Ga6 7. Ga5+ Ga4 8. Ga3#

 

За матеріалами англійських Вікіпедії та ВаріантівШахів

Світлина на заставці з https://yesteryearsnews.wordpress.com/2010/08/24/the-great-grasshopper-raid/

3

Шахівниця в тумані війни

Подейкують, що Данія – країна казок і туманів. З першим усе більш-менш зрозуміло (вітання Гансу Андерсену). А друге пояснює, що допомогло бурхливій уяві Гамлета побачити примару мертвого батька, або чому данські моряки поплутали береги і випадково приєднали острівець Ґренландія до володінь свого короля. Так це, чи ні, приховує морок історії, але достеменно відомо, що саме в Данії вперше придумали використати “туман війни” для гри у шахи.

Сталося це звичайного осіннього ранку 1989 року, коли двоє затятих шахістів Єнс Бек Нільсен і Торбен Остед засіли за партію в одному з міських скверів. Туман стояв – хоч сокиру вішай. Друзі сиділи на відстані витягнутої руки один від одного, але кожен з них бачив хіба крайню частину шахівниці – все інше зливалося в суцільну пляму. І тоді Нільсен (чи Остед? – через імлу важко сказати напевно) сказав: “Друзяко, їй-богу, це не шахи, а якась гра втемну!”. Гравці перезирнулися (наскільки це було можливо) і одночасно зрозуміли, що це чудова назва для досі незнаної гри: “шахи втемну” (Dark chess).

DarkChess

Приклад партії з позиції білих; хрестиками позначені “темні” клітинки, які можуть бути як порожніми, так і зайнятими ворожими фігурами

Трохи помізкувавши над особливостями винаходу, вони видали нагора правила цього варіанту шахів. Основна ідея полягає у тому, що кожен з гравців може бачити лише ті клітинки, на яких стоять його власні фігури, або які їм досяжні (як порожні, так і з ворожими фігурами, які можна побити). Другою важливою особливістю “шахів утемну” є те, що для перемоги потрібно не матувати ворожого короля, а просто вбити його. Погодьтеся, у цьому є сенс, адже важко поставити мат тому, кого ти навіть не бачиш.

Відомо, що туман приглушує звуки. Можливо це пояснює схильність винахідників до тиші, адже у їхньому варіанті не потрібно вигукувати: “шах” або “мат”. Необережний гравець має повне право не відаючи того підставити свого короля під бій і, якщо його суперник не ловитиме ґав, програти партію до наступного ходу. Відповідно, відпадають будь-які обмеження з шахами на рокіровку. Іншою цікавою особливістю є те, що пішаки, які ще не ходили, можуть “бачити” на дві клітинки вперед, відповідно і взяття на проході також діє.

Відчуваю, як найбільш нетерплячі читачі вже поспішають випробувати “шахи втемну” і тягнуть потенційного напарника до найближчого скверу. Але якщо ви не мешканець Данії (або хоча б Києва наприкінці жовтня), без помічника і додаткових шахівниць не обійтися. Якщо немає туману, то гравців має розділяти ширма, перед кожним з них стоятиме окрема шахівниця з його власними фігурами і фішками туману на прихованих клітинках. Крім того, має бути третій, який матиме дошку з версією адміністратора і після кожного ходу гравців оновлюватиме ситуацію на їхніх клієнтських шахівницях.

DarkChessOnline

Приклад онлайн версії “шахів утемну”; клітинки, недосяжні для білих, приховані “туманом війни”

Для тих, хто хотів би зіграти, але не бажає сушити голову над тим, де знайти три шахівниці і ще двох добровольців, яким спробуй поясни, що це не збочення, а просто варіант шахів, існує низка шахових сервісів, де “шахи втемну” можна зіграти онлайн. Щоправда, на різних ресурсах є свої нюанси цієї гри. На brainking або goldtoken перетворення пішаків тримається в таємниці від опонента. У itsyourturn гравець отримує таке сповіщення, але без точних координат. На schemingmind клітинки перед пішаками, якщо тільки вони не досяжні для інших фігур, приховані “напівтуманом” – лише видно, що там хтось є, або нема нікого. У ajaxplay забороняється взяття на проході, а перетворення пішаків не повідомляється супернику.

Вдихаючи осінній туман, Нільсон і Остед навіть не здогадувалися, скільки продовжувачів їхньої несподіваної гри з’явиться за наступні 30 років. Ніби того мало, шахісти-дарвіністи виростили когорту перехресних видів, які успадкували риси “шахів утемну” та інших екзотичних варіантів шахів: “божевільня утемну” (суміш з “божевільними шахами“), “самогубці втемну” (це з “шахами-самогубцями“), “омега-шахи втемну” ( з “омега-шахами“), “шахи Сейравана втемну” (комбінація з “шахами Сейравана”). Але найбільш гримуча сполука виявилася при об’єднання “шахів утемну”, “подвійних випадкових шахів Фішера“, та “божевільних шахів” – “шахи Сун-Цзу” (або варіант “шахи Лао-Цзу”). На противагу шахістам-експериментаторам, шахісти-консерватори зробили крок назад: вони грають у “шахи втемну”, які відрізняються від звичайних лише “туманом війни”, повернувши на місце такі наріжні терміни, як “шах” і “мат”.

 

За матеріалами англомовної Вікіпедії (https://en.wikipedia.org/wiki/Dark_chess)

Фото на заставці: https://www.everedgeglobal.com/news/2017-2-19-lifting-the-ip-fog-of-war/

0

Чорно-біла нескінченність, або дещо про страх качалки

Трапляються чоловіки, для яких поміж чорно-білої вервечки днів чи не найбарвистішою подією є гра в шахи з друзями після роботи. Але що сказати, дружині, яка чекає вдома зі списком завдань по господарству? “Я лише одну партію. Гаразд?” Проте що таке всього одна гра? Особливо, коли обоє гравців у добрій формі, а страх поразки не змушує думати вічність над ходами, бо ж грають не на корову. Аби розтягнути задоволення, деякі товариші (як-от Капабланка чи Тамерлан) дохитрували кілька додаткових вертикалей або горизонталей до шахівниці, непомітно для дружин розширивши поле з 8х8 до 10х8 чи, навіть, 10х10. Але найбільш нахабні чоловіки пішли ще далі.

Infinite chess

Нескінченні шахи

Історія замовчує, хто й коли придумав безмежну шахівницю. Гадаю, винахідники виявилися звичайнісінькими боягузами, злякавшись гніву одурених дружин. Але факт лишається фактом: цей варіант гри виникав у різні часи в різних куточках нашої планети.

Відсутність обмежень дошки – чи не єдина наочна відмінність від звичайних шахів, адже набір та розташування стартових фігур збігаються з тими, що притаманні класичній грі. Разом з тим, деякі правила зазнали очевидних змін. Як, наприклад, скажіть, пішаку пройти в ферзі? Або спробуйте загнати короля у глухий кут – цілий пласт матових композицій коту під хвіст! Крім того, серед гравців, що практикували нескінченні шахи, знайшлися захисники тварин, які помітили, що за нових умов кінь значно поступається не лише турі, але й слону, і запропонували підвищити його (коня) до “нічного вершника“, який стрибає так само, але довільну кількість разів за хід (по одній лінії).

Як виявилося, метаморфоза коня – це лише квіточки. Далебі, дружини зовсім втратили контроль над деякими чоловіками, бо ті, слідом за розширенням шахівниці, заходилися нарощувати кількість фігур. Наприклад, у варіанті, який не обтяжений фантазією винахідник назвав “шахами на нескінченній площині”, до звичайних 64 фігур він додав ще 12 “казкових”: охоронця, яструба і канцлера. На своє виправдання, він пояснив, що ці додаткові персонажі покликані не розтягнути, а, навпаки, прискорити гру, бо деякі безвідповідальні гравці, як відчувають небезпеку, полюбляють мастити салом п’яти своєму королю – і спробуй тоді його зловити звичайними фігурами!

bigInfiniteChess

Шахи на нескінченній площині

Що цікаво, на противагу іншим варіантам шахів, винахідники яких нерідко полюбляли вставляти у назви свої імена, нескінченні шахи оповиває суцільна анонімність, що ще раз підтверджує версію про страх перед дружинами. Але часом навіть ці чоловіки проявляють необережність, вносячи до своїх ігор елементи, за якими їх можна вирахувати. Наприклад, один з варіантів називається “Траппіст-1” (як ультра-холодний червоний карлик у сузір’ї Водолія), а додаткова фігура має ім’я “гюйгенс” – на честь видатного нідерландського астронома. Тож, чий там чоловік працює в обсерваторії – візьміть це на замітку!

За матеріалами Вікіпедії

Світлина звідси

2

Війна і мир на шахівниці

За тисячолітню історію шахів усі давно звиклися з думкою, що шахівниця – поле нещадного бою. Варто необачній фігурі опинитися беззахисною під ударом ворога, як останній не забариться скористатися нагодою покарати сіромаху, якщо тільки це не конфліктує з його стратегічними міркуваннями. І ніде серед цього шахового побоїща не знайдеться затишної кнайпи, де білий слон міг би перехилити чарчину-другу з чорним конем, а потім мирно розійтися до наступної битви. Далебі, подібні думки гнітили Волтера Стеда, який у 1953 році зміг вирішити цю дилему, створивши «Сітчасті шахи» (Grid chess).
Для гри в ці шахи вам знадобиться стандартний набір фігур, звичайна шахівниця, а також… моток стрічок, ножиці та скотч. Не хвилюйтеся! Ніхто не буде змушувати суперників до миру, прив’язуючи стрічками до стільця, склеюючи агресивні руки скотчем або погрожуючи вістрям ножиць. Цей набір зі шкільної самодіяльності знадобиться для того, аби накласти на шахівницю сітку – звідси й назва. Потрібно відрізати 6 шматочків стрічки і зафіксувати їх на краях скотчем, поклавши три горизонтально (між 2 і 3, 4 і 5, 6 і 7) і три вертикально (між b i c, d i e, f i g). Якщо полюбляєте яскраві враження, можна взяти різнокольорові стрічки, хоча це й не суттєво.
Коли приготування завершено, виникає природнє питання: нащо ця аплікація? Волтер відповідає: у ній вся сіль! «Сітчасті шахи» базуються на правилах стандартної гри, на яких накладене одне-єдине обмеження: заборонені ходи, в яких фігура не перетинає жодної стрічки. І саме це зауваження гарантує мирне співіснування чорних і білих в межах одного квадрату 2х2, який би за звичайних обставин вони перетворили на криваве місиво.

gridChessНа перший погляд може здатися, що лише одна зміна правил не здатна аж так сильно вплинути на суть шахів, але це не так. Винахід Волтера викликав цілу низку цікавих ефектів, які краще розглянути на конкретному прикладі.

Почнемо з пішаків. Той, що на вертикалі а, може піти, як на 3-тю, так і на 4-ту горизонталь. Але його соратник з b вже витратив свій шанс на мобільність і йому лишається хіба чекати, поки хтось із табору чорних не стане на с4. Чорний слон на с6 може піти на будь-яке поле за звичайними правилами, окрім d5 (принаймні, не за один хід). Білим не варто хвилюватися за долю свого короля – він мирно базікає з чорним ферзем. Білі не мають шаху (бо між фігурами не пролягає стрічка), проте, з тієї ж причини, білий король не може напасти на ферзя, хоча це під силу коню на g3. Аби оголосити шах, чорним потрібно відсунути ферзя на е3. Але вони цього не зроблять, бо король чорних сам перебуває під шахом від білої тури. Для порятунку він має два ходи – або на d7, або на d8, що було би неможливим у класичних шахах. І це ще одна особливість «Сітчастих шахів» – забороняючи одне, вони пропонують нові можливості там, де їх не було.

Джерело: https://en.wikipedia.org/wiki/Grid_chess

Ілюстрація на обкладинці – робота Пабло Пікассо “Війна і мир”.

1

Анархія набирає обертів

Минуло 13 років після винаходу монохромних шахів, які занурили світ шахівниці в хаос анархії. Маховик історії не пощадив нікого: від королів, які чи не першими наклали головами, до пішаків, які гинули цілими зграями. Натомість чимало фігур захотіли вважати себе гетьманами, чи пак, ферзями. Кожен тягнув ковдру в свій бік і лінія фронту просто перестала існувати. Чорні, білі – всі змішалися в химерному сплетінні.

Саме такою побачив шахівницю в 2009 році Енді Левіцкі. Подивився він на поле бою і назва нової гри з’явилася сама собою – м’ясорубка. А ось і її учасники: 8 коней, 8 слонів, 8 тур і 8 ферзів. Це з боку білих. І те ж саме у чорних. Не важко порахувати, що всього маємо 64 фігур – рівно стільки, скільки клітинок на шахівниці.

MassacreНе менш екстравагантним виглядає стартове розташування фігур. Як і у випадку з шахами Фішера, гравці покладаються на долю випадку. Тільки, на відміну від згаданої гри, маємо тут майже 60! (60-факторіал) варіантів, а не 960 (це трохи більше 6!). У порівнянні з цим числом, навіть славнозвісна кількість зерняток, яку заправив за гру винахідник шахів, виглядатиме піщинкою проти цілої галактики.

Не менш витратною є й сама гра, адже для неї вам знадобиться 8 стандартних наборів, з яких, щоправда, у грі візьмуть участь лише 64 з 256 фігур. Як економ-варіант, можна взяти всього 2 набори, але на пішаках наклеїти зображення коней, слонів, тур або ферзів. А королів сприймати як ферзів можна й без будь-яких зусиль.

Механізм розстановки нагадує гру в лото: складаєте усі фігури в непрозорий мішечок, перемішуєте і по одній витягаєте, розставляючи на полі горизонталь за горизонталлю. Або спіралькою з центру. Чи навпаки, в центр. Або по діагоналях. Словом, Енді не визначив строгого порядку, головне – аби діставання фігур було цілком випадковим.

І ось починається гра. Оберемок стратегій, як поставити мат ворожому королю, опиняється на смітнику. У монохромних шахах не було понять “шах” і “мат”. А в м’ясорубці немає навіть самого об’єкта цих наріжних операцій. Кого захищати фігурам? Енді каже: просто бий ворогів! Тобто, фігури іншого кольору. Адже, життя – це боротьба. І поки є можливість взяття ворожих фігур, гра триває. А щойно котрийсь із гравців таку можливість втратить, він програє цілу партію.

Хороша новина полягає в тому, що кривавий бойовик триватиме недовго. Якщо прибирати по фігурі за хід, то партія закінчиться щонайбільше за 64 ходи. На щастя, винахідник не став знущатися і перевіряти здібності гравців з математики, адже рахувати очки не треба. Лише грати так, аби в запасі лишалося кілька ворожих фігур під боєм. Щоби боялись і не насміхались.

 

Джерело: https://boardgamegeek.com/boardgame/43487/massacre-chess

1

Анархія у шаховому королівстві

Кожен знає, що шахи зародилися у сиву давнину десь на просторах Індії. У часи, коли не було потужних комп’ютерів для розрахунків кращої стратегії ведення війни, шахівниця слугувала таким собі симулятором реального поля бою з усіма його учасниками. На ній знайшлося місце пішакам (піхота), коням (кіннота), бойовим слонам (бо ж Індія), неприступним твердиням (тури), мудрим візирам (ферзь) і, звісно, очільнику армії – королю.

Минали епохи, спливали століття. З лиця землі позникали монархії, а ті, що лишилися, стали не більше, ніж ширмою республіканського ладу. І тільки у шахах все залишалося без змін: король – абсолютний лідер, а його смерть – це загибель усієї армії.

Та нещодавно і на цю вулицю прийшла революція. Відбулося це 1996 року, а будівничим нового шахового ладу став такий собі Ендрю Луні, який назвав своє дітище монохромними шахами.

Спершу його ініціатива не виглядала радикальною. Він не вдавався до перекроювання шахівниці, як інші, не винаходив нових фігур і, навіть, не заперечував проти стандартного їх набору та його стартового розташування. З одним «але». Можливо Ендрю страждав певними розладами зору чи просто був підсліпкуватий, але йому страшно не подобалися випадки, коли білі фігури стоять на білих полях, а чорні – на чорних. Зливалися вони йому, чи що? Але, як би там не було, він ретельно пройшовся по обох арміях і просто поміняв місцями відповідні фігури.

monochromeChess.png

І ось починається гра. Білі несподівано виявляють, що їхній ферзь, захищений двома пішаками, стоїть просто біля короля чорних. Мат у чистому вигляді! Але Ендрю заперечливо хитає головою. По-перше, у його шахах заборонено вживати слова «шах» або «мат». Король під загрозою? Ну та й що! Нехай вбивають, у нас ще є повно інших фігур. Шоу має тривати.

Проте найголовніше не це, а те, що по-друге. Приналежність фігур визначає не їхній колір, а розташування: ті, що на половині білих, належать білим, а решта – чорним. Тобто, якщо ваш ферзь вирушить у рейд тилом супротивника, він перейде під владу ворога, щойно сягне клітинки призначення по той бік поля.

Що ще вигадав Ендрю? Як істинний революціонер, він став на сторону пригноблених і нагородив пішаків привілеями інших фігур. Тепер і ці сіромахи можуть рухатися в будь-який з чотирьох боків та ще й право ходу на дві клітинки використовувати скільки завгодно разів. І, логічно, тепер пішакам ні до чого мрія про потойбічне життя, тож винахідник скасував за непотрібністю правило перевтілення в іншу фігуру при досягненні краю шахівниці.

І настає час запитати головне: в чому сенс гри? При монархії все було очевидно – матуєш короля і отримуєш виграш. Тепер король – звичайна собі фігура (хоч і з правом рокіровки), але вже нічого не вирішує. Наступати масивним фронтом теж недоцільно: щойно армія перетне середину шахівниці, як вона побратається з тамтешніми військами і перейде під контроль супротивника.

Але не думайте, що Ендрю такий вже пацифіст. Бо інакше у цій грі вигравав би той, хто перший вибудує зі своїх фігур значок миру. Ні, у монохромних шахах таки можна і треба битися. Так, ваша фігура переходить під контроль супротивника, щойно закінчить свій хід на його половині. Але до цього моменту вона встигає вбити того, хто стояв на відповідній клітинці. І, в залежності від рангу жертви, гравець дописує на свій рахунок певну кількість очок: пішак – 1, кінь – 3, слон – 4, тура – 5, ферзь – 8, а король – 10.

А сама гра триває, поки кожен гравець має чим ходити. Щойно одна з половин шахівниці спорожніє, як залунає свисток арбітра, а переможцем стане той, хто набрав більше очок.

Як враження від монохромних шахів? Здаються занадто анархічними? То ви ще не бачили іншої гри, про яку я розповім завтра.

 

Джерело: http://wunderland.com/WTS/Andy/Games/monochess.html

Ілюстрація на обкладинці – фрагмент картини Ежена Делакруа “Свобода, що веде народ